- виручка
- —————————————————————————————ви́ручкаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
виручка — и, ж. 1) розм. Дія за знач. виручати 1). 2) Те саме, що виторг … Український тлумачний словник
виручка — [ви/ручка] чкие, д. і м. уц :і, р. мн. чок … Орфоепічний словник української мови
визволка — и, ж., розм., діал. Виручка (див. виручка 1)) … Український тлумачний словник
валовий — I а/, е/. Не розділений на складові частини; загальний. •• Валова/ ви/ручка сумарна грошова виручка підприємства від реалізації вироблених товарів, робіт тощо. Валова/ проду/кція статистичний показник у грошах, який характеризує загальний обсяг… … Український тлумачний словник
загальний — а, е. 1) Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. || Який охоплює все, всіх. •• Зага/льна ви/ручка сукупна грошова виручка. Зага/льна працезда/тність здатність до некваліфікованої роботи в звичайних умовах.… … Український тлумачний словник
залишок — шку, ч. (мн. за/лишки, ів). 1) Те, що лишилося невитраченим, невикористаним; рештки чого небудь. •• Ві/льний за/лишок бірж. сума коштів на окремому брокерському рахунку клієнта біржі, яка може бути використаною для нових контрактів. За/лишок… … Український тлумачний словник
недовиручка — и, ж. Неповна виручка. || Кількість чого небудь, якої не вистачає до повної виручки … Український тлумачний словник
перевиторг — у, ч. Виручка, що перевищує заплановану або сподівану … Український тлумачний словник